Коли я тренуюсь, рухаюсь, бігаю чи просто гуляю з дітьми, я відчуваю себе щасливою, яскравою, живою та енергійною.

Ви рухаєтесь – серце б’ється швидше, відчувається приплив сил, захоплює радісне хвилювання. І ці своєрідні стадії задоволення далеко не єдине, що може принести Вам звичайне тренування. Останні наукові дослідження все частіше звертають увагу на те, що фізичні навантаження здатні збільшувати кількість нейронів та синапсів у людському мозку. А це не аби яка перевага: одна річ – створювати нові клітини, які і так періодично самогенеруються, і зовсім інша – поєднувати сотні тисяч цих клітин у гармонійну мережу.

Хоч дослідники і досі звуть це явище феноменом, одне відомо досить точно: фізичні вправи втричі підвищують рівень синтезу білку BDNF (нейротрофічний фактор мозку). Нейротрофічний фактор мозку, в свою чергу, відіграє ключову роль у стимуляції та підтримці розвитку нейронів, формуванні довготривалої пам яті та нормального нервового розвитку. Нейрогенез значно покращує пізнавальну функцію нашого мозку.

Окрім виконання своїх базових функцій, нейротрофічний фактор мозку (BDNF) спроможний викликати зниження апетиту. А отже, для тих, кому важко свій апетит контролювати, з являється ще одна додаткова мотивація розпочати фізичні вправи.

І всі ці плюси – саме про силу руху, що гартує розум як і тіло та укріплює рішучість неодмінно рухатись далі.